родовий —
[родовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [родовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і (від рід)
Орфоепічний словник української мови
родовий —
-ова, -ове. 1》 Який існував під час життя людей родами (у 1 знач.). 2》 Прикм. до рід 2). || Який належить родові, переходить від покоління до покоління; спадкоємний. || Який передається спадково; спадковий (про фізичні та духовні якості).
Великий тлумачний словник сучасної мови
родовий —
РОДОВИ́Й, а́, е́. Стос. до родів. Хвороби, які спостерігаються в дитини у віці до 3 тижнів, називаються хворобами новонароджених .. Такі є, наприклад, захворювання пуповини, .. різні родові травми (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
родовий —
СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст., ФАМІЛІ́ЙНИЙ заст., діал. — Щоправда, характер поганий. Але ж, батеньку мій, усім не догодиш!..
Словник синонімів української мови
родовий —
Родови́й, -ва́, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
родовий —
РОДО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. Який існував під час життя людей родами (у 1 знач.). Первісна дородова община змінилася більш високою формою організації суспільства — родовим ладом (Іст.
Словник української мови в 11 томах