розгрішати —
розгріша́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розгрішати —
-аю, -аєш і розгрішувати, -ую, -уєш, недок., розгрішити, -шу, -шиш, док., перех., заст., рідко. Відпускати кому-небудь його гріхи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгрішати —
РОЗГРІША́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, чого, заст., рідко. Відпускати кому-небудь його гріхи.
Словник української мови у 20 томах
розгрішати —
РОЗГРІША́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., заст., рідко. Відпускати кому-небудь його гріхи.
Словник української мови в 11 томах