Цвітіння, р. розцвіт; (наук) П. піднесення, процвітання, буйний розвій.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
розквіт —
ро́зквіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
розквіт —
[розкв'іт і роскв'іт] -ту, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
розквіт —
-у, ч. 1》 Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. 2》 перен. Найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. 3》 перен. Найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розквіт —
РО́ЗКВІТ, у, ч. 1. Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. Весна!.. Автомати не в силі спинить Ні теплого вітру, ні розквіту бруньок (І. Нехода); Легенький свіжий подих пробудженої природи, в якому вже відчувалися пахощі раннього розквіту, ..
Словник української мови у 20 томах
розквіт —
У класичному циклі кон'юнктури фаза, коли господарська активність, вимірювана величиною національного доходу, долає найвищий рівень, осягнутий у попередньому циклі.
Універсальний словник-енциклопедія
розквіт —
Ро́зквіт, -ту, в -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розквіт —
РО́ЗКВІТ, у, ч. 1. Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. Весна!.. Автомати не в силі спинить Ні теплого вітру, ні розквіту бруньок (Нех.
Словник української мови в 11 томах