розтрощувати

(на друзки) ламати, розбивати, трощити; (ворогів) розгромлювати, громити; (перепони) нищити, руйнувати, ліквідувати, жм. ліквідовувати.

Значення в інших словниках

1. розтрощувати — розтро́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтрощувати — див. ламати; нищити; трощити  Словник синонімів Вусика
3. розтрощувати — -ую, -уєш, недок., розтрощити, -рощу, -рощиш, док., перех. 1》 Ламати, розбивати на частини, шматки. || 3 силою надавлюючи, натискаючи, роздробляти, руйнувати що-небудь. || Повністю виводити з ладу. || розм. Пошкоджувати, ранити яку-небудь частину тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтрощувати — РОЗТРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЩИ́ТИ, рощу́, ро́щиш, док.,кого, що. 1. Ламати, розбивати на частини, шматки. – Ой, паничу, помаленьку злазьте, бо воза поламаєте! – сказав погонич, оглядаючись.  Словник української мови у 20 томах
5. розтрощувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
6. розтрощувати — РОЗТРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЩИ́ТИ, рощу́, ро́щиш, док., перех. 1. Ламати, розбивати на частини, шматки. — Ой, паничу, помаленьку злазьте, бо воза поламаєте!— сказав погонич, оглядаючись.  Словник української мови в 11 томах