розхитувати

Вихитувати, хитати; (уявлення) розстроювати; (лад) розладнувати, розладжувати, підважувати; (здоров'я) підривати; (човен) розгойдувати, розколисувати; (чим) розмахувати; (головою) похитувати; док. РОЗХИТАТИ, розторсати.

Значення в інших словниках

1. розхитувати — розхи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхитувати — див. хитати  Словник синонімів Вусика
3. розхитувати — -ую, -уєш, недок., розхитати, -аю, -аєш, док. 1》 перех.Хитаючи, змушувати неміцно триматися в чому-небудь, виривати, висмикувати щось і т. ін. || Робити погано закріпленим, нестійким, неміцним у місцях з'єднань. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розхитувати — РОЗХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Хитаючи, змушувати неміцно триматися в чому-небудь, виривати, висмикувати щось і т. ін. Повернула [Левантина обценьки] тонкими кінцями і змогла заложити їх у кільце.  Словник української мови у 20 томах
5. розхитувати — ОСЛА́БИТИ (зробити слабшим у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні), ПОСЛА́БИТИ, ПІДІРВА́ТИ, РОЗХИТА́ТИ, ПОХИТНУ́ТИ, ПІДТОЧИ́ТИ, ЗНЕСИ́ЛИТИ, ПОТРЯСТИ́ підсил., ОБЕЗСИ́ЛИТИ підсил. рідше, РОЗМИ́ТИ рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. розхитувати — Розхи́тувати, -хи́тую, -туєш, -тує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розхитувати — РОЗХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Хитаючи, змушувати неміцно триматися в чому-небудь, виривати, висмикувати щось і т. ін. Повернула [Левантина обценьки] тонкими кінцями і змогла заложити їх у кільце.  Словник української мови в 11 томах