розцвітати

Розквітати, зацвітати; (- цвіт) розпукати|ся|, розпукуватися, розпускатися; П. процвітати, просперувати, розвиватися; (- хист) розкриватися; док. РОЗЦВІСТИ, розмаїтися.

Значення в інших словниках

1. розцвітати — розцвіта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розцвітати — див. цвісти  Словник синонімів Вусика
3. розцвітати — -аю, -аєш, недок., розцвісти, -іту, -ітеш, док. 1》 Починати цвісти, вкриватися квітами (про рослини); зацвітати. || Розпускатися (про квітки). 2》 перен. Вступати в пору розквіту (у 2 знач.). || Ставати свіжим, гарним; починати краще виглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розцвітати — РОЗЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док. 1. Починати цвісти, вкриватися квітами (про рослини); зацвітати. Червоний, великий мак розцвітав у городі (Н. Кобринська); Цвіли сади.  Словник української мови у 20 томах
5. розцвітати — як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка)...  Фразеологічний словник української мови
6. розцвітати — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти.  Словник синонімів української мови
7. розцвітати — Розцвіта́ти, -та́ю, -та́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розцвітати — РОЗЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док. 1. Починати цвісти, вкриватися квітами (про рослини); зацвітати. Червоний, великий мак розцвітав у городі (Кобр., Вибр., 1954, 196); Цвіли сади.  Словник української мови в 11 томах
9. розцвітати — Розцвіта́ти, -та́ю, -єш сов. в. розцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає. Чуб.  Словник української мови Грінченка