розцвітати
розцвіта́ти
-аю, -аєш, недок., розцвісти, -іту, -ітеш, док.
1》 Починати цвісти, вкриватися квітами (про рослини); зацвітати.
|| Розпускатися (про квітки).
2》 перен. Вступати в пору розквіту (у 2 знач.).
|| Ставати свіжим, гарним; починати краще виглядати.
|| Відчувати радість, приємність, насолоду.
|| Ставати усміхненим, веселим.
|| Сповнюватися радістю, приємністю, насолодою (про серце, душу).
3》 перен. Успішно розвиваючись, досягати розквіту, піднесення.
|| Проявлятися повною мірою (про талант, майстерність і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови