рівноправний —
рівнопра́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
рівноправний —
-а, -е. 1》 Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. || Заснований на рівноправності, зумовлений рівноправністю. 2》 перен. Який виконує таку саму роль або має таке саме значення; рівнозначний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рівноправний —
РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. [Ольга:] Ми станемо рівноправними громадянами, ми, тату, станемо людьми, ти розумієш?.. Ми нарівні зо всіма працюватимемо (Д.
Словник української мови у 20 томах
рівноправний —
Рівнопра́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рівноправний —
РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 1956, 15)...
Словник української мови в 11 томах
рівноправний —
Рівноправний, -а, -е Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Словник української мови Грінченка