рівномірний —
рівномі́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
рівномірний —
-а, -е. 1》 Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. || Який звучить весь час ритмічно, з однаковою силою. || Який здійснюється весь час з однаковою швидкістю, ритмічністю. Рівнозмінний рух. 2》 заст. Який має однакову з чим-небудь величину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рівномірний —
РІВНОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ, рівномірний і тихий (О.
Словник української мови у 20 томах
рівномірний —
РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки).
Словник синонімів української мови
рівномірний —
РІВНОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ, рівномірний і тихий (Гончар, III, 1959, 132)...
Словник української мови в 11 томах