рішучість —
рішу́чість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рішучість —
[р'ішуч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
рішучість —
-чості, ж. Властивість за знач. рішучий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
рішучість —
хохл. (решітельность) звага звага, зважність, певність, самопевність, твердість, непохитність, незламність, див. здетермінованість
Словник чужослів Павло Штепа
рішучість —
РІШУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рішу́чий 1, 2. [Хоростіль:] І ви, панно, будьте здорові! Чого вам більше бажати? Щоб ваша рішучість і енергія не покидали вас ніколи! (І.
Словник української мови у 20 томах
рішучість —
РІШУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рішу́чий 1, 2. [Xоростіль:] І ви, панно, будьте здорові! Чого вам більше бажати? Щоб ваша рішучість і енергія не покидали вас ніколи! (Фр.
Словник української мови в 11 томах