Поросячий, свинський; (схожий на свиню) свинуватий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
свинячий —
свиня́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
свинячий —
-а, -е. Прикм. до свиня 1). || Признач. для свиней. Свинячий хлів. Свинячий корм. || Зробл., виготовлений із шкіри або м'яса свині. || Такий, як у свині, власт. свині (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
свинячий —
СВИНЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до свиня́ 1. Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (М.
Словник української мови у 20 томах
свинячий —
у свиня́чий писк, зневажл., фам. Дуже п’яний. — Марино, як твій чоловік? — Та прийшов учора весь у свинячий писк (Сл. В. Ужченка). у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос. Дуже пізно, несвоєчасно.
Фразеологічний словник української мови
свинячий —
Свиня́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
свинячий —
СВИНЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до свиня́ 1. Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
свинячий —
Свинячий, я, -є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Кн. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Словник української мови Грінченка