Значення в інших словниках
-
синдикат —
синдика́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
синдикат —
-у, ч. 1》 Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції. 2》 іст. У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
синдикат —
Спілка
Словник чужослів Павло Штепа
-
синдикат —
СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм монополії, яка характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, – втратою комерційної самостійності.
Словник української мови у 20 томах
-
синдикат —
(англ. syndicate) зростання ефективності діяльності, внаслідок поєднання, інтеграції окремих частин в єдину систему.
Економічний словник
-
синдикат —
синдика́т (франц. syndicat, від грец. σύνδικος – захисник) 1. Одна з форм капіталістичних монополій; об’єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтримання високого рівня цін і одержання надприбутку.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
синдикат —
Порозуміння між господарчими суб'єктами, що зав'язується з метою здійснення спільного починання, яке перевищує можливості кожного учасника, або з метою розділити ризик.
Універсальний словник-енциклопедія
-
синдикат —
Синдика́т, -ту, -тові; -ка́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
синдикат —
СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції; характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об’єднаних підприємств і, з другого...
Словник української мови в 11 томах
-
синдикат —
рос...
Eкономічна енциклопедія