скотинячий —
скоти́нячий прикметник
Орфографічний словник української мови
скотинячий —
-а, -е. Прикм. до скотина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скотинячий —
Худобячий
Словник чужослів Павло Штепа
скотинячий —
СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Панас Мирний); Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
скотинячий —
СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Мирний, І, 1954, 66); Широко втоптана дорога стала вужчою.
Словник української мови в 11 томах