скотинячий

СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до скоти́на.

Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Панас Мирний);

Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. скотинячий — скоти́нячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скотинячий — Скотинний, скотячий, р. худоб'ячий, скотський.  Словник синонімів Караванського
3. скотинячий — -а, -е. Прикм. до скотина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скотинячий — Худобячий  Словник чужослів Павло Штепа
5. скотинячий — СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Мирний, І, 1954, 66); Широко втоптана дорога стала вужчою.  Словник української мови в 11 томах