скотиняка
СКОТИНЯ́КА, и, ж., розм.
Те саме, що скоти́на.
Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Григорій Тютюнник);
[Шевцов:] Чорти б його взяли... цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко);
[Сторож:] Не купець, а скотиняка!.. Ще й шубу панську нап'яв!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)