1. Словник української мови у 20 томах

скотинячий

СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до скоти́на.

Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Панас Мирний);

Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотинячий — скоти́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скотинячий — Скотинний, скотячий, р. худоб'ячий, скотський. Словник синонімів Караванського
  3. скотинячий — -а, -е. Прикм. до скотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скотинячий — Худобячий Словник чужослів Павло Штепа
  5. скотинячий — СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Мирний, І, 1954, 66); Широко втоптана дорога стала вужчою. Словник української мови в 11 томах