скотинячий
СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на.
Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Мирний, І, 1954, 66);
Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Хотк., Довбуш, 1965, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скотинячий — скоти́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- скотинячий — Скотинний, скотячий, р. худоб'ячий, скотський. Словник синонімів Караванського
- скотинячий — -а, -е. Прикм. до скотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скотинячий — Худобячий Словник чужослів Павло Штепа
- скотинячий — СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скоти́на. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Панас Мирний); Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах