1. Словник української мови в 11 томах

скотиняка

СКОТИНЯ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на.

Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Тют., Вир, 1964, 462);

[Шевцов:] Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Гр., II, 1963, 522);

[Сторож:] Не купець, а скотиняка!.. Ще й шубу панську нап’яв!.. (Кроп., IV, 1959, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотиняка — скотиня́ка 1 іменник жіночого роду збірне скотиня́ка 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. скотиняка — -и, ж., розм. Те саме, що скотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скотиняка — СКОТИНЯ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на. Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Григорій Тютюнник); [Шевцов:] Чорти б його взяли... цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. скотиняка — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  5. скотиняка — Скотиняка, -ки ж. = скотинюка. Харьк. Словник української мови Грінченка