1. Орфографічний словник української мови

скотиняка

скотиня́ка 1

іменник жіночого роду

збірне

скотиня́ка 2

іменник жіночого роду, істота

про людину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотиняка — -и, ж., розм. Те саме, що скотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скотиняка — СКОТИНЯ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на. Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Григорій Тютюнник); [Шевцов:] Чорти б його взяли... цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. скотиняка — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  4. скотиняка — СКОТИНЯ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на. Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Тют., Вир, 1964, 462); [Шевцов:] Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. скотиняка — Скотиняка, -ки ж. = скотинюка. Харьк. Словник української мови Грінченка