1. Орфографічний словник української мови

скотинюка

скотиню́ка 1

іменник жіночого роду

збірне

розм.

скотиню́ка 2

іменник жіночого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотинюка — -и, ж., розм. Те саме, що скотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скотинюка — СКОТИНЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на. Словник української мови у 20 томах
  3. скотинюка — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  4. скотинюка — СКОТИНЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на. Словник української мови в 11 томах
  5. скотинюка — Скотинюка, -ки ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60. Словник української мови Грінченка