скучити —
ску́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скучити —
див. скучати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скучити —
СКУ́ЧИТИ див. скуча́ти.
Словник української мови у 20 томах
скучити —
СКУ́ЧИТИ див. скуча́ти.
Словник української мови в 11 томах
скучити —
Скуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.
Словник української мови Грінченка