ЯК ІМ. слинько; П. нікчемний, безхарактерний, безвільний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
слинявий —
сли́нявий прикметник слиня́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
слинявий —
-а, -е, розм. 1》 У якого постійно тече слина з рота. || у знач. ім. слинявий, -вого, ч.; слинява, -вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота. || Вкритий слиною, вологий від слини. 2》 перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слинявий —
СЛИ́НЯВИЙ, а, е, розм. 1. Покритий слиною вологий від слини. Слинявий рот; Слиняві губи; Слинява паща. 2. Про людину або тварину, в якої постійно тече слина з рота.
Словник української мови у 20 томах
слинявий —
Сли́нявий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слинявий —
СЛИНЯ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого постійно тече слина з рота. Хома тут і слуха, і найбільш усього як стануть про скарби розказувати: як один чоловік з дідусем горбатеньким та на одну ногу кривим і на одні око сліпим та слинявим зустрівсь меж горбами (Кв.
Словник української мови в 11 томах
слинявий —
Слинявий, -а, -е Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Словник української мови Грінченка