сонливість —
сонли́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сонливість —
-вості, ж. Стан за знач. сонливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сонливість —
Оспалість, сплячість, сонниця
Словник чужослів Павло Штепа
сонливість —
СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонли́вий. Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Яновський); Відчуття сонливості; * Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (О. Маковей).
Словник української мови у 20 томах
сонливість —
СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонли́вий. Сонливість і сон, можна сказати — сонне гальмування, поділяє життя організму на несонну і сонну фази, на зовнішньо активний і пасивний стан організму (Фізіол. вищої нерв. діяльн.
Словник української мови в 11 томах