Словник української мови у 20 томах

сонливість

СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Стан за знач. сонли́вий.

Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Яновський);

Відчуття сонливості;

* Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (О. Маковей).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сонливість — сонли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сонливість — Сонливиці, дрімливість, соннота, сонниці, сплячка, оспалість.  Словник синонімів Караванського
  3. сонливість — -вості, ж. Стан за знач. сонливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сонливість — Оспалість, сплячість, сонниця  Словник чужослів Павло Штепа
  5. сонливість — СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонли́вий. Сонливість і сон, можна сказати — сонне гальмування, поділяє життя організму на несонну і сонну фази, на зовнішньо активний і пасивний стан організму (Фізіол. вищої нерв. діяльн.  Словник української мови в 11 томах