сонливість
СОНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Стан за знач. сонли́вий.
Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Яновський);
Відчуття сонливості;
* Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)