спорскувати

<док. СПОРСНУТИ>, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати; (- колеса, з рейок) док. з'їхати, зіскочити.

<док. СПОРСНУТИ і СПОРСЬКАТИ>, (чим) збризкувати, скроплювати.

Значення в інших словниках

1. спорскувати — спо́рскувати 1 дієслово недоконаного виду падати, зісковзувати, скочуватися спо́рскувати 2 дієслово недоконаного виду злегка змочувати, збризкувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. спорскувати — див. бризкати  Словник синонімів Вусика
3. спорскувати — I -ую, -уєш і спорсати, -аю, -аєш, недок., спорснути, -ну, -неш, док. 1》 Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. 2》 Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. спорскувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах