(у злочині) співзмовник, співпомагач, співпричинник, п! УЧАСНИК.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
співучасник —
співуча́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
співучасник —
див. спільник
Словник синонімів Вусика
співучасник —
-а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співучасник —
див. співумисник
Словник чужослів Павло Штепа
співучасник —
СПІВУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. В боротьбі за справу миру, за ясне життя нове кожен з нас тебе [М. Гоголя] сьогодні співучасником зове (П. Тичина); Цілком слушно вважає він [О. І.
Словник української мови у 20 томах
співучасник —
СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК (той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь); ПОСО́БНИК розм., ПОЛИ́ГАЧ розм.
Словник синонімів української мови
співучасник —
СПІВУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. В боротьбі за справу миру, за ясне життя нове кожен з нас тебе [М. Гоголя] сьогодні співучасником зове (Тич., II, 1957, 284); Йшло слідство..
Словник української мови в 11 томах