співучасник
СПІВУЧА́СНИК, а, ч.
Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін.
В боротьбі за справу миру, за ясне життя нове кожен з нас тебе [М. Гоголя] сьогодні співучасником зове (П. Тичина);
Цілком слушно вважає він [О. І. Білецький] читача активним співучасником творчого процесу, закликає до вивчення читацьких інтересів (з наук. літ.);
// Той, хто бере участь разом із ким-небудь у здійсненні чогось поганого, лихого.
Йшло слідство .. Не каже [син] правди ні про себе, ні про співучасників (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)