Значення в інших словниках
-
стиглий —
сти́глий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
стиглий —
СТИ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який досяг зрілості (про плоди рослин); спілий, дозрілий. Од школярів трудно було встерегти стиглі червоні вишні та черешні (І.
Словник української мови у 20 томах
-
стиглий —
-а, -е. 1》 Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2》 перен. Який досяг найвищої межі за своїм станом, розвитком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стиглий —
СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М.
Словник синонімів української мови
-
стиглий —
Сти́глий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стиглий —
СТИ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). Од школярів трудно було встерегти стиглі червоні вишні та черешні (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах