стріляти
жм. бахкати, бабахкати, пукати, смалити; (з гармат) бити, палити, гатити, гримати, тарахкати; (дичину) вбивати; (людей) розстрілювати, ф. шмаляти; (очима) стригти, прясти; (бризками) розсипатися; (світлом) кидати що; (словами) сипати; (куди, у розмові) гнути, ціляти; (недокурки) просити; (у скронях) СОВ. штрикати; (за ким) упадати біля <�залицятися до> кого; п-к -ЯЮЧИЙ, що стріляє, звиклий стріляти, змушений <�радий> вистрілити, стрілець, (біль) штрикучий.
Практичний словник синонімів української мови