суспільний —
(який стосується людей даного суспільства) громадський, (щодо народу) народний, (стосовно всіх) загальний.
Словник синонімів Полюги
суспільний —
1. Суспільний і громадський Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
суспільний —
суспі́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
суспільний —
СУСПІЛЬНИЙ – ГРОМАДСЬКИЙ Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.
Літературне слововживання
суспільний —
див. спільний
Словник синонімів Вусика
суспільний —
[сусп’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
суспільний —
СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Здається, не був ваш Юріштан хранителем суспільного порядку, лиш зажерлим пушкарем (Г.
Словник української мови у 20 томах
суспільний —
-а, -е. 1》 Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. Суспільні науки — науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2》 Який виражає відносини, становище людей у суспільстві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суспільний —
СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи.
Словник синонімів української мови
суспільний —
Суспі́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
суспільний —
СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21); Об’єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах
суспільний —
Суспільний, -а, -е 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Словник української мови Грінченка