таїтися —
[тайітиес'а] -йус'а, -йіс':а, -йіц':а, -йімос'а, -йітес'а, -йац':а
Орфоепічний словник української мови
таїтися —
ТАЇ́ТИСЯ, таю́ся, таї́шся, недок. 1. перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням (П. Куліш); Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: – Що тобі, Семене? Чого сумуєш?...
Словник української мови у 20 томах
таїтися —
таюся, таїшся, недок. 1》 перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. 2》 в кому – чому. Бути непомітним, не виявлятися зовні; існувати в прихованому вигляді. 3》 Ховатися де-небудь, намагаючись бути непомітним. || Бути десь захованим, непомітним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таїтися —
ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...
Словник синонімів української мови
таїтися —
ТАЇ́ТИСЯ, таю́ся, таї́шся, недок. 1. перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням (П. Куліш, Вибр., 1969, 99); Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене?...
Словник української мови в 11 томах
таїтися —
Таїтися, таюся, -їшся гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.
Словник української мови Грінченка