Значення в інших словниках
-
терміт —
термі́т 1 іменник чоловічого роду, істота комаха термі́т 2 іменник чоловічого роду речовина
Орфографічний словник української мови
-
терміт —
див. муравель
Словник чужослів Павло Штепа
-
терміт —
термі́т (від грец. θέρμη – жар, тепло) горюча порошкувата суміш алюмінію з окислом металу, що її застосовують при зварюванні, як запалювальну речовину тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
терміт —
ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла.
Словник української мови у 20 томах
-
терміт —
I див. терміти. II -у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з оксидами феруму, за реакції горіння якої виділяється багато тепла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
терміт —
Термі́т, -та; -мі́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
терміт —
ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла.
Словник української мови в 11 томах