терміт

термі́т

(від грец. θέρμη – жар, тепло)

горюча порошкувата суміш алюмінію з окислом металу, що її застосовують при зварюванні, як запалювальну речовину тощо.

Значення в інших словниках

1. терміт — термі́т 1 іменник чоловічого роду, істота комаха термі́т 2 іменник чоловічого роду речовина  Орфографічний словник української мови
2. терміт — див. МУРАШКА.  Словник синонімів Караванського
3. терміт — див. муравель  Словник чужослів Павло Штепа
4. терміт — ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла.  Словник української мови у 20 томах
5. терміт — I див. терміти. II -у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з оксидами феруму, за реакції горіння якої виділяється багато тепла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. терміт — Термі́т, -та; -мі́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. терміт — ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла.  Словник української мови в 11 томах