технічний

Пов'язаний з технікою; (- с.г. культуру) промисловий; (персонал) допоміжний, ок. спомагавчий, обслуговчий; (- деталі пляну) П. другорядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний.

Значення в інших словниках

1. технічний — техні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. технічний — [теихн’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов'язаний з технікою. – Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (І. Франко); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. технічний — -а, -е. 1》 Прикм. до техніка 1). || Пов'язаний з технікою. || Пов'язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. || Який працює в галузі техніки. Технічна інтелігенція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. технічний — Техні́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов’язаний з технікою. — Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (Фр., IV, 1950, 34); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Хотк.  Словник української мови в 11 томах