технічний
Пов'язаний з технікою; (- с.г. культуру) промисловий; (персонал) допоміжний, ок. спомагавчий, обслуговчий; (- деталі пляну) П. другорядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- технічний — техні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- технічний — [теихн’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов'язаний з технікою. – Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (І. Франко); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Г. Словник української мови у 20 томах
- технічний — -а, -е. 1》 Прикм. до техніка 1). || Пов'язаний з технікою. || Пов'язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. || Який працює в галузі техніки. Технічна інтелігенція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- технічний — Техні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов’язаний з технікою. — Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (Фр., IV, 1950, 34); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Хотк. Словник української мови в 11 томах