техніка

Значення в інших словниках

1. техніка — Техніка ( = політехнічний інститут) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
2. техніка — те́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. техніка — те́хніка (грец. τεχνικός – вправний, досвідчений, від τέχνη – майстерність, мистецтво) 1. Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва... Словник іншомовних слів Мельничука
4. техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови у 20 томах
5. техніка — -и, ж. 1》 Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. техніка — 1. створювані людиною матеріальні засоби, а також правила користування цими засобами, що становлять технічні знання; 2. вміння та спосіб виконання певних дій, напр., т. гри на скрипці. Універсальний словник-енциклопедія
7. техніка — ТЕХНІКА (від грецьк. τεχνικόζ — мистецтво, майстерність, уміння) — форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини... Філософський енциклопедичний словник
8. техніка — Те́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови в 11 томах
10. техніка — рос. техника 1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції, зменшення частки ручної праці, підвищення механізації і автоматизації виробництва тощо. 2. Сукупність навичок і способів діяльності. Eкономічна енциклопедія