техніка
те́хніка
(грец. τεχνικός – вправний, досвідчений, від τέχνη – майстерність, мистецтво)
1. Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва, а також використання різних прийомів і методів впливу на природу в процесі виробництва матеріальних благ; один з найважливіших елементів продуктивних сил суспільства.
2. Сукупність прийомів, застосовуваних у якійсь справі (напр., Т. живопису, будівельна Т.).
3. Т. безпеки – система технічних засобів, вимог, правил та прийомів роботи, що гарантує на виробництві безпечні й сприятливі умови праці; один з найважливіших державних заходів у соціалістичних країнах в галузі охорони здоров’я трудящих.
4. Т. управління – сукупність технічних засобів збирання, передавання, зберігання, обробки й видавання інформації, пов’язаної з керівництвом виробничими, соціальними та іншими процесами.
Значення в інших словниках
- техніка — Техніка ( = політехнічний інститут) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- техніка — те́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- техніка — (заводська) обладнання, жм. машинерія; (перекладу) П. вправність, уміння, майстерність. Словник синонімів Караванського
- техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови у 20 томах
- техніка — -и, ж. 1》 Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- техніка — 1. створювані людиною матеріальні засоби, а також правила користування цими засобами, що становлять технічні знання; 2. вміння та спосіб виконання певних дій, напр., т. гри на скрипці. Універсальний словник-енциклопедія
- техніка — ТЕХНІКА (від грецьк. τεχνικόζ — мистецтво, майстерність, уміння) — форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини... Філософський енциклопедичний словник
- техніка — Те́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови в 11 томах
- техніка — рос. техника 1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції, зменшення частки ручної праці, підвищення механізації і автоматизації виробництва тощо. 2. Сукупність навичок і способів діяльності. Eкономічна енциклопедія