техніка
ТЕ́ХНІКА, и, ж.
1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей.
Матеріальною основою зростання продуктивності праці є технічний прогрес, впровадження у виробництво найновіших досягнень сучасної техніки (з наук. літ.);
Новітня техніка, зрозуміло, скоротить живу людську силу бодай на п'ятдесят, а то й більше процентів (Ірина Вільде);
Він міг до самозабуття віддаватись справі, зв'язаній з технікою, роботі в радіогуртку чи в гуртку авіамоделістів (О. Гончар);
// Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці.
– У вас [професорів] на техніці повинен дехто розуміти, що се не все одно: збудувати локомотив до порушування корабля і збудувати апарат, котрий може перервати ток [струм] електричний – ну, візьмім, мільярд разів на секунду (І. Франко);
// Галузь застосування засобів і знарядь праці того чи іншого виду.
Тільки розвиток радіолокаційної техніки дав змогу побудувати досить чутливу апаратуру, придатну для проведення радіоастрономічних спостережень (з наук.-попул. літ.);
Електронно-обчислювальна техніка;
Зварювальна техніка.
2. Сукупність машин, механізмів, механічних пристроїв, апаратів.
Дороги розбагнило: ні проїхати, ні пройти; евакуйована техніка – трактори, машини, комбайни, намотавши на колеса десятки тонн густої, як смола, багнюки, забризкані, чорні, мокрі, чапіли по степу, провонюючи повітря бензиновим смородом (Григорій Тютюнник);
Поблизу будинку механізаторів – фруктовий сад, парк. Обсаджені деревами доріжки і майданчик, де зберігається техніка (з газ.);
// розм. Окрема машина або механізм.
Біля нього [трактора] два трактористи у ватяних штанях і фуфайках, обличчя в грязюці.Вони просять проїжджих і перехожих: – Допоможіть виїхати. Що ж, отак хай і пропадає техніка? (Григорій Тютюнник);
// Сукупність зброї, транспорту, засобів зв'язку, радіолокації, протихімічної оборони й т. ін., що є на озброєнні або в розпорядженні армії.
Незважаючи на пізній час, війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка. Попід лісом до самого села буркотіли в пітьмі мотори (О. Гончар);
Поглядаючи назад, на Схід, на чорні поля й розмиті дороги, де залишилась вся їх техніка, вони [німецькі солдати] не раз падали долілиць куди попало, рятуючись від авіації (О. Довженко).
3. перев. чого, яка. Сукупність прийомів, навиків, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі, мистецтві.
Стефаник, хоч і подібний до Федьковича літературною технікою, але дуже не подібний настроєм і вражливістю (Леся Українка);
Техніка перекладів досягла у нас височини, незнаної до Жовтня (М. Рильський);
Кожний вид спорту має свою специфічну техніку виконання вправ (з наук.-попул. літ.);
Техніка вишивання дуже різноманітна (з наук. літ.);
// Володіння такими прийомами, навиками; професійне вміння, майстерність.
Дякую щиро за згоду перекласти деякі мої оповід[ання]. Я рішуче проти “П'ятизлотника”.. Краще “Дорогою ціною”, там є техніка, .. правдива (не видумана) екзотика (М. Коцюбинський);
І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (З. Тулуб);
Багатогранність [творчості художника Ф. Г. Кричевського] виявляється не тільки в жанрі, а й у техніці, матеріалі – олія, темпера, акварель, офорт, рисунок (із журн.);
// Спосіб створення художнього зображення в живопису, скульптурі, вишиванні тощо.
Народні майстри показали велику майстерність у виготовленні окремих деталей панно різними техніками (інкрустація, плоска і барельєфна різьба) (з наук. літ.);
Крім олійного живопису, С. Васильківський добре володів техніками акварелі, пастелі й часто користувався ними (з наук. літ.).
(1) Вока́льна те́хніка – комплекс умінь і навичок для свідомого керування процесом фонації, що забезпечує досягнення максимального вокального ефекту за мінімальної витрати енергії.
Вокальна техніка, еволюціонуючи відповідно до естетичних запитів сучасного їй суспільства, повинна перебувати у стані постійного пристосування до нових виконавських завдань (з гаук.-попул. літ.);
(2) Саніта́рна те́хніка:
а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін;
б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.
△ (3) Едиці́йна те́хніка – сукупність філологічних прийомів і правил підготування тексту до наукового видання;
(4) Інфрачерво́на те́хніка – галузь прикладної фізики і техніки, що розробляє та використовує прилади, дія яких ґрунтується на фізичних властивостях інфрачервоного випромінювання (див. випромі́нювання).
Інфрачервону техніку використовують в електротехнічній, будівельній і нафтохімічній промисловості, метеорологічних дослідженнях і медицині (з наук.-попул. літ.);
(5) Організаці́йна те́хніка – комплекс засобів, необхідних для організації процесу управління (комп'ютери, копіювальні апарати, факси тощо);
(6) Те́хніка безпе́ки – технічні умови й засоби, які усувають небезпеку, запобігають небезпеці на робочому місці.
Щоб діяти вміло з високими напругами, треба знати техніку безпеки (О. Бердник);
Коли агрегат у роботі, треба особливу увагу звертати на техніку безпеки (з навч. літ.);
(7) Холоди́льна те́хніка – галузь техніки, пов'язана з одержуванням, підтриманням і використанням штучного холоду.
Засоби і методи холодильної техніки використовують у машинобудуванні, нафтопереробній і харчовій промисловості, медицині, біології тощо (з наук. літ.);
(8) Чорнофігу́рна те́хніка – спосіб виконання мальованої (розписаної) кераміки в давньогрецькому вазописі.
Значення в інших словниках
- техніка — Техніка ( = політехнічний інститут) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- техніка — те́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- техніка — (заводська) обладнання, жм. машинерія; (перекладу) П. вправність, уміння, майстерність. Словник синонімів Караванського
- техніка — те́хніка (грец. τεχνικός – вправний, досвідчений, від τέχνη – майстерність, мистецтво) 1. Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва... Словник іншомовних слів Мельничука
- техніка — -и, ж. 1》 Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- техніка — 1. створювані людиною матеріальні засоби, а також правила користування цими засобами, що становлять технічні знання; 2. вміння та спосіб виконання певних дій, напр., т. гри на скрипці. Універсальний словник-енциклопедія
- техніка — ТЕХНІКА (від грецьк. τεχνικόζ — мистецтво, майстерність, уміння) — форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини... Філософський енциклопедичний словник
- техніка — Те́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови в 11 томах
- техніка — рос. техника 1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції, зменшення частки ручної праці, підвищення механізації і автоматизації виробництва тощо. 2. Сукупність навичок і способів діяльності. Eкономічна енциклопедія