технік
ТЕ́ХНІК, а, ч.
1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту.
Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Іван Ле);
Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту, .. зазираючи в розгорнутий типовий проект (В. Кучер);
// Військовий фахівець із середньою технічною освітою.
Коло яструбка вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю. Яновський);
Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку (О. Гончар);
// Працівник із середньою спеціальною освітою в деяких інших галузях народного господарства.
Технік-товарознавець.
2. Той, хто працює в галузі техніки, технічних наук.
– Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (І. Франко);
// розм. Учень технічного навчального закладу.
До процесії приєднався натовп учнів технічного училища. Техніки тримали великий вінок з гілок маслини (Ю. Смолич).
(1) Зубни́й те́хнік – фахівець, що виготовляє зубні протези.
Значення в інших словниках
- технік — те́хнік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- технік — те́хнік (від грец. τεχνικός – досвідчений, майстерний) спеціаліст з середньою технічною освітою. Словник іншомовних слів Мельничука
- технік — -а, ч. 1》 Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. || Військовий фахівець із середньою технічною освітою. || Працівник із середньою спеціальною освітою в деяких інших галузях народного господарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- технік — Те́хнік, -ка, -кові; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- технік — ТЕ́ХНІК, а, ч. 1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Ле, Міжгір’я, 1953, 73); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту,.. Словник української мови в 11 томах