1. Великий тлумачний словник сучасної мови

техніка

те́хніка

-и, ж.

1》 Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей.

|| Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці.

|| Галузь застосування засобів і знарядь праці того чи іншого виду.

Інформаційна техніка — сукупність засобів та програм обробки, зберігання, передачі інформації, їх застосування та створення.

Мікропроцесорна техніка — сукупність технічних та програмних засобів, які використовуються для побудови мікропроцесорних пристроїв, систем.

Обчислювальна техніка — галузь техніки, що поєднує в собі теоретичні основи та практичні аспекти обчислювальних машин.

Санітарна техніка — сукупність технічних засобів систем водопостачання, каналізації, очищення стічних вод, опалення тощо.

2》 Сукупність машин, механізмів, механічних пристроїв, апаратів.

|| розм. Окрема машина або механізм.

|| Сукупність зброї, транспорту, засобів зв'язку, радіолокації, протихімічної оборони й т. ін., що є на озброєнні або в розпорядженні армії.

3》 перев. чого, яка. Сукупність прийомів, навичок, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі, мистецтві.

|| Володіння такими прийомами, навичками; професійне вміння, майстерність.

|| Спосіб створення художнього зображення в живопису, скульптурі, вишиванні тощо.

Техніка безпеки — система організаційних заходів та технічних засобів, які запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих чинників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. техніка — Техніка ( = політехнічний інститут) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. техніка — те́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. техніка — (заводська) обладнання, жм. машинерія; (перекладу) П. вправність, уміння, майстерність. Словник синонімів Караванського
  4. техніка — те́хніка (грец. τεχνικός – вправний, досвідчений, від τέχνη – майстерність, мистецтво) 1. Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови у 20 томах
  6. техніка — 1. створювані людиною матеріальні засоби, а також правила користування цими засобами, що становлять технічні знання; 2. вміння та спосіб виконання певних дій, напр., т. гри на скрипці. Універсальний словник-енциклопедія
  7. техніка — ТЕХНІКА (від грецьк. τεχνικόζ — мистецтво, майстерність, уміння) — форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини... Філософський енциклопедичний словник
  8. техніка — Те́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. техніка — ТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Словник української мови в 11 томах
  10. техніка — рос. техника 1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції, зменшення частки ручної праці, підвищення механізації і автоматизації виробництва тощо. 2. Сукупність навичок і способів діяльності. Eкономічна енциклопедія