технічний

ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до те́хніка 1; пов’язаний з технікою.

— Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (Фр., IV, 1950, 34);

Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Хотк., І, 1966, 151);

Технічний прогрес — це закономірний історичний процес удосконалення знарядь праці й методів виробництва (Ком. Укр., 8, 1960, 27);

Поява кібернетичних машин знаменувала собою початок другої технічної революції (Наука і культура.., 1970, 98);

// Пов’язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси.

У нас більше, ніж у будь-якій країні, людей з вищою освітою. Середня освіта стає загальною, політична стала всенародною, технічна — неминуче обов’язковою (Довж., III, 1960, 8);

— Неухильно зростає загальноосвітній, технічний і культурний рівень трудівників села (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 26);

До процесії приєднався натовп учнів технічного училища (Смолич, II, 1958, 121);

// Який працює в галузі техніки.

Технічна інтелігенція.

∆ Техні́чна ра́да — консультативний орган з питань техніки (при міністерстві, науково-дослідному інституті, конструкторському бюро).

Технічна рада ствердила Павлові розрахунки (Мушк., Серце.., 1962, 243);

Техні́чний мі́німум — те саме, що техмі́німум.

2. Який стосується роботи машин і механізмів, пов’язаний з їх використанням, обслуговуванням, збереженням і т. ін.

Бригадир тракторної бригади зобов’язаний.. забезпечити своєчасне проведення технічного догляду за машинами (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 15);

Говорив він про технічну і комерційну швидкість. Це різні речі. Технічна швидкість — коли поїзд проходить якусь відстань без зупинок (Рад. Укр., 18.XI 1962, 2);

Технічні засоби записування діалектного матеріалу.

∆ Техні́чний контро́ль — нагляд за якістю промислової продукції, за відповідністю її встановленим зразкам.

Збільшення довговічності деталей і машин вимагає переглянути й поліпшити їх конструкцію, розробити і впровадити досконаліші технологічні процеси, посилити технічний контроль (Рад. Укр., 23.V 1962, 2);

Техні́чна но́рма — норма виробітку, встановлена з урахуванням оснащеності технікою, умов праці.

3. Признач. для використання або дальшої обробки в промисловості.

Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422);

На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом.. технічним, що його привозять сюди в бочках і на території [суднобудівного] заводу перетоплюють (Гончар, Тронка, 1963, 341);

Технічне залізо — це маловуглецева сталь з вмістом вуглецю до 0,2% (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 37).

∆ Техні́чна сти́глість — готовність до використання або дальшої обробки в промисловості.

Збирати тютюн необхідно тоді, коли листя матиме найбільшу вагу.., тобто в стадії технічної стиглості (Техн. культ., 1956, 380);

Віком технічної стиглості лісу називають той, коли в результаті його розробки одержують найбільшу кількість необхідних сортиментів (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 108).

4. Стос. до техніки (у 3 знач.), пов’язаний з нею.

Тепер же щодо «технічного виконання» сього роману, то мені здається, що він трохи розтягнений (Л. Укр., V, 1956, 43);

Костомаров, хоч і мало знав музику, розумів, що Аліна грає щось надзвичайно складне з технічного боку (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 390);

Слід відзначити різноманітність технічних засобів, що ними користуються художники: гравюра на дереві, офорт, акватинта, ліногравюра, літографія (Мист., 3, 1959, 29).

5. Пов’язаний із зовнішнім, формальним боком справи; не основний.

Технічні деталі питання;

// Який виконує допоміжні роботи, що стосуються перев. зовнішнього боку справи.

Тут були численні комісії з міста й рудної управи,.. декілька осіб технічного персоналу (Досв., Вибр., 1959, 340);

Технічний секретар.

Техні́чний реда́ктор — видавничий редактор, що займається поліграфічним оформленням книжки, газети тощо.

6. Який позначає спеціальне поняття, що стосується певної ділянки техніки й науки (про слово, вислів і т. ін.).

Технічний термін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. технічний — техні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. технічний — Пов'язаний з технікою; (- с.г. культуру) промисловий; (персонал) допоміжний, ок. спомагавчий, обслуговчий; (- деталі пляну) П. другорядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний. Словник синонімів Караванського
  3. технічний — [теихн’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов'язаний з технікою. – Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (І. Франко); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. технічний — -а, -е. 1》 Прикм. до техніка 1). || Пов'язаний з технікою. || Пов'язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. || Який працює в галузі техніки. Технічна інтелігенція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. технічний — Техні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)