технічний

ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до те́хніка 1; пов'язаний з технікою.

– Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (І. Франко);

Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Г. Хоткевич);

Технічний прогрес – це закономірний історичний процес удосконалення знарядь праці й методів виробництва (з публіц. літ.);

Поява кібернетичних машин знаменувала собою початок другої технічної революції (з наук.-попул. літ.);

// Пов'язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси.

У нас більше, ніж у будь-якій країні, людей з вищою освітою. Середня освіта стає загальною, політична стала всенародною, технічна – неминуче обов'язковою (О. Довженко);

До процесії приєднався натовп учнів технічного училища (Ю. Смолич);

// Який працює в галузі техніки.

Технічна інтелігенція.

2. Який стосується роботи машин і механізмів, пов'язаний з їх використанням, обслуговуванням, збереженням і т. ін.

Бригадир тракторної бригади зобов'язаний .. забезпечити своєчасне проведення технічного догляду за машинами (з навч. літ.);

Говорив він про технічну і комерційну швидкість. Це різні речі. Технічна швидкість – коли поїзд проходить якусь відстань без зупинок (з газ.);

Технічні засоби записування діалектного матеріалу.

3. Признач. для використання або дальшої обробки в промисловості.

На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом .. технічним, що його привозять сюди в бочках і на території [суднобудівного] заводу перетоплюють (О. Гончар);

Технічне залізо – це маловуглецева сталь з вмістом вуглецю до 0,2% (з навч. літ.).

4. Стос. до техніки (у 3 знач.), пов'язаний з нею.

Тепер же щодо “технічного виконання” сього роману, то мені здається, що він трохи розтягнений (Леся Українка);

Костомаров, хоч і мало знав музику, розумів, що Аліна грає щось надзвичайно складне з технічного боку (О. Іваненко);

Слід відзначити різноманітність технічних засобів, що ними користуються художники: гравюра на дереві, офорт, акватинта, ліногравюра, літографія (з наук. літ.);

// Який має високу техніку, високу майстерність (у спорті, мистецтві).

Технічний боксер.

5. Пов'язаний із зовнішнім, формальним боком справи; не основний.

Технічні деталі питання;

// Який виконує допоміжні роботи, що стосуються перев. зовнішнього боку справи.

Тут були численні комісії з міста й рудної управи, .. декілька осіб технічного персоналу (Олесь Досвітній);

Технічний секретар.

6. Який позначає спеціальне поняття, що стосується певної ділянки техніки й науки (про слово, вислів і т. ін.).

Технічний термін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. технічний — техні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. технічний — Пов'язаний з технікою; (- с.г. культуру) промисловий; (персонал) допоміжний, ок. спомагавчий, обслуговчий; (- деталі пляну) П. другорядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний. Словник синонімів Караванського
  3. технічний — [теихн’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. технічний — -а, -е. 1》 Прикм. до техніка 1). || Пов'язаний з технікою. || Пов'язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. || Який працює в галузі техніки. Технічна інтелігенція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. технічний — Техні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. технічний — ТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до те́хніка 1; пов’язаний з технікою. — Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами! (Фр., IV, 1950, 34); Аврум служив на заводі і дуже цікавився всякими технічними питаннями (Хотк. Словник української мови в 11 томах