трудящий —
трудя́щий прикметник
Орфографічний словник української мови
трудящий —
див. роботящий
Словник синонімів Вусика
трудящий —
Працюючий, див. роботящий, трудолюбивий
Словник чужослів Павло Штепа
трудящий —
ТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. 1. Який багато працює й живе зі своєї праці. – Де куховарка? .. Як ти годуєш трудящих людей? (М. Коцюбинський); // Який складається з таких людей. Художник не втрачав надії, що бачитиме їх [картини] колись і весь трудящий Будапешт (О.
Словник української мови у 20 томах
трудящий —
-а, -е. 1》 Який багато працює й живе зі своєї праці. || Який складається з таких людей. 2》 у знач. ім. трудящий, -щого, ч. Той, хто живе зі своєї праці. 3》 рідко. Те саме, що працьовитий; роботящий, працелюбний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трудящий —
НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби).
Словник синонімів української мови
трудящий —
Трудя́щий, -ща, -ще
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трудящий —
ТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. 1. Який багато працює й живе зі своєї праці. — Де куховарка? ..Як ти годуєш трудящих людей? (Коцюб., II, 1955, 250); Загальновизнано в марксистсько-ленінській науці про суспільство, що народ є рушійною силою історії...
Словник української мови в 11 томах
трудящий —
Трудящий, -а, -е 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном.
Словник української мови Грінченка