трудящий
ТРУДЯ́ЩИЙ, а, е.
1. Який багато працює й живе зі своєї праці.
– Де куховарка? .. Як ти годуєш трудящих людей? (М. Коцюбинський);
// Який складається з таких людей.
Художник не втрачав надії, що бачитиме їх [картини] колись і весь трудящий Будапешт (О. Гончар);
Хочеться поговорити про .. чесну артіль, трудящу, .. з хорошими перспективами (Остап Вишня).
2. у знач. ім. трудя́щий, щого, ч. Той, хто живе зі своєї праці.
Честь і шана всім трудящим В кузні, шахті чи з серпом (П. Грабовський);
Добробут трудящого визначається не тільки його заробітною платою, але й рядом інших факторів (з публіц. літ.).
3. рідко. Те саме, що працьови́тий; роботящий, працелюбний.
Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий... (Т. Шевченко);
* Образно. Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)