тур —
Обхід, дорога, маршрут [IV]
Словник з творів Івана Франка
Тур —
Тур іменник чоловічого роду місто у Франції
Орфографічний словник української мови
тур —
I -у. 1. Один оберт по колу в танці: тур вальсу. Лише три тури протанцювала Лора з Васютою (Ю.Шовкопляс). 2. Частина якогось змагання, конкурсу: останній тур шахового турніру. 3. Етап на багатоступеневих виборах: перший тур виборів.
Літературне слововживання
тур —
ТУР¹, у, ч. 1. Один оберт по колу в танці. Коли скінчили тур, він підвів її на її крісло (І. Франко); Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Ю. Шовкопляс). 2. Етап якої-небудь гри, якогось змагання, конкурсу, що становить окрему їх частину.
Словник української мови у 20 томах
тур —
I -у, ч. 1》 Один оберт по колу в танці. 2》 Етап якої-небудь гри, якогось змагання, конкурсу, що становить окрему їх частину. || Етап розвитку якої-небудь події, окрема дія або захід як частина чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тур —
(франц. tour – оберт, від лат. tornus – токарний верстат) 1. Коловий оборот у танці. 2. Етап у конкурсах та спортивних змаганнях. 3. Етап на багатоступеневих виборах. 4. Високий кошик з хмизу, наповнений землею.
Словник іншомовних слів Мельничука
Тур —
М. у Центр. Франції, у департаменті Сентр над Луарою; міська агломерація 272 тис. мшк.; промисловий центр (машинобудівна, ґумова), осередок туризму і торгівлі вином; вузи (унів.
Універсальний словник-енциклопедія
тур —
I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким..
Словник синонімів української мови
тур —
ТУР¹, у, ч. 1. Один оберт по колу в танці. Коли скінчили тур, він підвів її на її крісло (Фр., VI, 1951, 242); Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Шовк., Інженери, 1948, 348).
Словник української мови в 11 томах
тур —
(фр.) Наповнена землею або гравієм циліндрична плетінка для влаштування високих насипів. Переважно вживалася при спорудженні фортифікації для захисту від пуль. Синонім — габіон.
Архітектура і монументальне мистецтво
тур —
Тур, -ра м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І.
Словник української мови Грінченка