тупіти —
ТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На Далекому Сході росте береза Шмідта .. Березу не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після 2–3 ударів (з газ.). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
тупіти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. 2》 перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тупіти —
ТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На радянському Далекому Сході росте береза Шмідта.. Березу не бере навіть куля, а най-гостріша сокира тупіє після 2-3 ударів (Веч. Київ, 19.II 1969, 4). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
тупіти —
Тупіти, -пію, -єш гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка