Значення в інших словниках
-
турист —
тури́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
турист —
див. подорожній
Словник синонімів Вусика
-
турист —
[турист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
турист —
Мандрівник, мандрика, відвідувач, оглядач, подорожник
Словник чужослів Павло Штепа
-
турист —
ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (І. Нечуй-Левицький); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть – земляки мої (Д. Павличко).
Словник української мови у 20 томах
-
турист —
-а, ч. Той, хто займається туризмом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
турист —
Тури́ст, -та; -ри́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
турист —
ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (Н.-Лев., II, 1956, 415); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть — земляки мої (Павл., Бистрина, 1959, 242).
Словник української мови в 11 томах