Великий тлумачний словник сучасної мови

турист

тури́ст

-а, ч.

Той, хто займається туризмом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. турист — тури́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. турист — див. МАНДРІВЕЦЬ.  Словник синонімів Караванського
  3. турист — див. подорожній  Словник синонімів Вусика
  4. турист — [турист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. турист — Мандрівник, мандрика, відвідувач, оглядач, подорожник  Словник чужослів Павло Штепа
  6. турист — ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (І. Нечуй-Левицький); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть – земляки мої (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
  7. турист — Тури́ст, -та; -ри́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. турист — ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (Н.-Лев., II, 1956, 415); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть — земляки мої (Павл., Бистрина, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах