Значення в інших словниках
-
тутешній —
туте́шній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
тутешній —
[тутешн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
тутешній —
ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Панас Мирний); Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
тутешній —
-я, -є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. || Який мешкає або працює в даному місці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тутешній —
без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
-
тутешній —
МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В.
Словник синонімів української мови
-
тутешній —
Туте́шній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тутешній —
ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Мирний, III, 1954, 193)...
Словник української мови в 11 томах
-
тутешній —
Туте́шній, -я, -є Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка