уколисувати —
уколи́сувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
уколисувати —
УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСА́ТИ (ВКОЛИСА́ТИ), ишу́, и́шеш і рідко а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину. Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім'ям Сагайдачного (З.
Словник української мови у 20 томах
уколисувати —
(вколисувати), -ую, -уєш, недок., уколисати (вколисати), -ишу, -ишеш і рідко -аю, -аєш, док., перех. 1》 Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уколисувати —
УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСА́ТИ (ВКОЛИСА́ТИ), ишу́, и́шеш і рідко а́ю, а́єш, док., перех. 1. Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину.
Словник української мови в 11 томах
уколисувати —
Уколисувати, -сую, -єш сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула. Гол. IV. 22.
Словник української мови Грінченка